Верч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Верч — весільний хліб, різновид калача[1], який готували на Поліссі. Хліб слугував для обміну між родинами під час весілля: наречений привозив його для тещі, а наречена — для свекрухи. Хліб мав овальну форму, рідко оздоблювався прикрасами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник/ Гол. ред. A. Пономарьов (1994) С.103